Пам'ятка учням

Схема аналізу історичних фактів, подій, явищ та процесів

         Історичний факт – першоцеглинка історичних знань. Він непотворний, як неповторні простір і час, де він протікає, оскільки вони перебувають у постійному русі.

         Історична подія – сукупність логічно завершених та обмежених у просторі й часі історичних фактів.

         Історичне явище – комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі (території).

    Історичний процес – ланцюг взаємопов'язаних у часі й просторі причинно-наслідковими зв'язками історичних подій і явищ:

•          коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси;
•          де вони проходили;
•          за яких історичних обставин вони проходили; які події пройшли напередодні;
•          який розвиток вони отримали надалі;
•          яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події;
•          яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси вони відображали;
•          який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни чи світу;
•          випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони мали наслідки;
•         які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов; а як би повелися Ви за таких умов?

  Схема аналізу подій з хронологічної точки зору (локалізація подій у часі)

•          коли пройшли ці події, як довго вони тривали, в якій послідовності проходили;
•          на який період історії людства вони припадають;
•          як ця  подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами;
•          як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії;
•          складання хронологічних чи синхроністичних простих чи складних таблиць.

 Визначення місця історичних подій у просторі (використання карти як історичного джерела)

•          правильно займіть позицію біля карти (так, щоб не заступати природне освітлення карти);
•          запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, наверху буде північ (південь – унизу), а зліва – захід (відповідно, справа – схід);
•          навчіться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події та явища – кордони та столиці, райони повстань, напрями головних ударів і місця битв тощо – зображуються на них схожими позначками;
•          зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні „Карта – це державна шпаргалка”;
•          працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення;
•          на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.

  Порівняння однотипних явищ і подій

•          Визначи, які факти і події будете порівнювати (підготувати хронологію цих подій).
•          Визначи питання, за якими можливе порівняння. Запиши їх у певній послідовності.
•          Дай відповідь на питання.
•          Проаналізуй відповіді, визнавчивши спільне і відмінне у характеристиці явищ і подій.
•          Зроби висновки після відповідного аналізу.

  Робота з текстом підручника та історичними документами

•          Приступаючи до роботи з текстом підручника та історичного документу, визнач, яке завдання ви повинні виконувати.
•          Уважно прочитай текст підручника, документа. Визначи про яку подію, факт іде мова.
•          Встанови зв'язок між тестом підручника і документа:

Ø  міститься чи документ доповнює текст підручника;

Ø  чи один з них поглиблює інформацію, що в другому;

Ø  чи один з них дає оцінку матеріалу, що викладає другий.

•          З'ясуй значення всіх понять, що містяться в текстах.
•          Склади план відповіді на те запитання, отримав перед початком роботи, об'єднавши інформацію тексту підручника і документа.
•          Свою відовідь умовно поділи на частини, дай назву кожній і запиши.

  Види роботи з текстом підручника як джерелом інформації

•          читання мовчки або вголос;
•          виписування дат;
•          складання хронологічних таблиць;
•          робота з термінами, географічними назвами, висновками;
•          виписування імен історичних персоналій;
•          відбір історичних фактів для доведення окремих суджень;
•          формулювання  висновків  на основі прочитаних фрагментів тексту; конспектування;
•          складання плану чи тез.

Схема аналізу історичного документу

            Документ первинний (запис очевидця або учасника події) чи вторинний (коментар чи переказ про подію з уст дослідника).

            Відділіть у документі факти від коментарів та аналізуйте їх окремо.

•          Хто автор цього документу? Чиї інтереси він захищає?
•          Про що розповідається в документі? Яка сторона події чи явища замовчується?
•          Коли написаний цей документ? Як могли вплинути на нього автори, історичні події чи загальна ситуація в цей період?
•          Де відбувалася подія, про яку йдеться в документі?
•          Якими мотивами керувався автор документу?
•          Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи процес?

  Визначення хронологічних рамок подій, їх співвідношення. Складання хронологічної таблиці

•          Запиши в зошиті дати головних подій до кожної теми, запам'ятовуючи їх.
•          При складанні хронологічної таблиці чітко записуй дату чи хронологічні рамки подій і точно формулюй їх назви (при цьому не забувай, до якої теми складається таблиця).
• 
  
•          Порівняй хронологічні таблиці з історії України і всесвітньої історії:

Ø  знайди спільні чи близькі за часом дати;

Ø  порівняй події;

Ø  зроби висновки.

Вміння висловлювати власну думку при обговоренні історичних питань, усне рецензування відповідей інших учнів

•          Уважно слухай відповідь товариша.
•          Бери участь в обговоренні, доповнюй, виправляй помилки, неточності.
•          Дай оцінку, наскільки повною була відповідь; чи вірно викладено факти, чи була відповідь послідовною.

Вимоги до плану

•          Планом повинен бути охоплений весь зміст тексту. Нічого суттєвого не повинно бути пропущено.
•          У заголовках не повинні повторюватись одні й ті ж думки.

  Складання плану

•          Уважно   прочитайте  назву теми плану, текст параграфу.
•          Спробуйте засвоїти зміст матеріалу в цілому.
•          Відберіть тільки той текст, який висвітлює тему, за якою потрібно скласти план.
•          3апишіть головні,  на Ваш погляд, думки тексту – це і будуть орієнтовні пункти Вашого плану.
•          Добре продумайте, сформулюйте й запишіть ці головні думки. Це буде простий план теми.
•          Якщо план складний, виділіть провідні (дві-три) ідеї та спробуйте перегрупувати матеріал таким чином, щоб він відповідав цим ідеям.
•          3найдіть дані, які розкривають кожну з виділених вами головних ідей, і запишіть їх у вигляді підпунктів плану.
•          Перевірте, чи розкриває план тему, чи є у ньому своя логіка й завершеність, яка дозволить Вам краще засвоїти матеріал.

·         Пам'ятайте! Структурно план поділяється на вступ, основну частину та висновки.

Конспектування

            Конспектування – це стислий виклад основного змісту прочитаного (почутого).

•          Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в цілому.
•          Розділіть текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).
•          Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне.
•          Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх аргументують.
•          Запишіть основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.

 Характеристика пам'яток культури

•          Визначити пам'ятку культури: літератури, музики, образотворчого мистецтва, архітектури, скульптури.
•          До якого історичного періоду відноситься та чи інша пам'ятка культури.
•          Хто автор цієї пам'ятки? Що тобі відомо про нього?
•          Назви характерні риси пам'ятки: тема; стиль та інше.
•          Дайте оцінку пам'ятці (вклад в розвиток світової культури).

Як скласти історичний портрет

•          Познайомитись із історичним часом (епохою) в якому проходило життя та діяльність (творчість) діяча.
•          Визначити походження (стан) цієї людини.
•          Як відбувалось становлення особистості історичного діяча (родовід, дитинство, освіта, особисті якості й риси характеру).
•          Прослідкувати та проаналізувати періоди його становлення як діча або митця.
•          Які завдання визначала головними у своїй діяльності ця особистість.
•          Визначити методи (шляхи реалізації) його діяльності.
•          Назвати найбільш видатні його справи, яким цілям вони служили.
•          Як ви оцінюєте його діяльність?
•          Зроби висновок (чи прогресивна роль цього діяча в історії). 

   Схема характеристики історичної особи

•          Історичні умови,  виклики та вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної постаті. Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та формування.
•          Цілі діяльності та можливості їх досягнення.
•          Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета.
•          Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу.
•          У чому значення діяльності цієї особистості.
•          Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?   

Узагальнення 

            Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак історичного явища чи процесу, формулювання провідних понять чи ідей того, що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі та йде від простого до складного (від конкретного до абстрактного).

•          Виділіть головне поняття в отриманому завданні.
•          Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст.
•          Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу.
•          Проаналізувавши їх,  виділіть спільні риси.
•          Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку явища чи процесу.

Порівняння

             Порівняння – це розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами.

 Етапами порівняння можуть бути:

•          засвоєння об'єктів порівняння та їх запис;
•          виділення критеріїв – споріднених суттєвих ознак об'єктів, які порівнюються; це – найскладніша частина порівняння. Критерії порівняння – це своєрідний план спільних ознак тих чи інших подій, явищ чи процесів.
•          чітке формулювання й короткий запис змісту порівняння;
•          порівняння об'єктів за кожним з критеріїв;стисле узагальнення та його запис.

Найбільш вдалою формою порівняння є таблиця.